DARK MATTER
Look!
The barrier between us and the netherworld. We don't usually see it. Why should we pay attention? Our cares are heavy enough already.
But something has happened.
Do you see?
The membrane is broken, a miasma of lies and hatred flows out. It drains will and reason from the weak. Even the strong are in shock.
It seems to defy the laws of physics
It is what it is, look out.
Toxic, not to be touched, not yet named. And that's our problem.
What is unnamed escapes unpunished.
Where's our word for spasmodic contempt and blinding annihilation?
For a lie so thick it absorbs every truth?
Search. To name is to know.
That is the only rule.
Of our only game.
(Volodymyr Dibrova, 2022, translation T.S.)
Дивися!
Ось той невидимий кордон, який захищає нас від потойбічного світу. Тому ж ми його і не бачимо. Нащо він нам? Ми й без нього ледве даємо собі раду.
Але щось сталося.
Бачиш?
Загата розірвана, і з рани цебенить суміш ненависті та брехні. В слабаків вона відбирає розум і волю. Сильних вкидає у шок.
За законами фізики такого не може бути.
Але так є.
Обережно!
Це - дуже токсична субстанція. Її не можна торкатися. Тому вона й досі не має назви. І в цьому проблема.
Усе, що не названо, вислизає й лишається непокараним.
Де ж нам знайти влучне слово для корчів ненависті та бажання нищити все на своєму шляху?
Або для брехні, настільки щільної, що її не можна розчинити ніякою правдою?
Шукай!
Хто знає ім’я, знає все.
Це – головна умова цієї гри.
Іншої гри в нас немає.
(Volodymyr Dibrova, 2022)
What a powerful poem! I read Elizabeth Minnich's book, The Evil of Banality, years ago. One of the points she makes continues to stand out to me. We can't just refer to the cruel, horrific, vicious behaviors of people as "evil." When we do that, we move the actions into an otherworldly realm that cannot be addressed. When we examine and name those behaviors, and realize that they are being done by human beings, to human beings, we can take steps to toward accountability.
"To name is to know." Fierce and brilliant. Thank you.